Коли ззовні все нормально, а всередині — ні
«Все є, а радості немає» — одна з найчастіших фраз, з якою приходять. І одна з найчесніших.
Вибір, який відкладається
Коли рішення давно назріло, але зробити крок страшно з обох боків.
Повторювані сценарії
Ті самі історії з різними людьми. Дивимося, що саме повторюється і навіщо.
Своє проти правильного
Відрізнити власні бажання від того, що колись назвали правильним за вас.
Можливо, вам це знайоме
- живете за списком «треба», а «хочу» вже й не згадується
- досягли того, до чого йшли, — і не відчули нічого
- зміни здаються одночасно необхідними й неможливими
- у різних стосунках чи роботах повторюється той самий фінал
- складно відповісти на просте питання: а чого хочете ви
Як ми з цим працюємо
Цей запит рідко звучить драматично. Людина приходить і майже вибачається: у мене насправді все добре, просто якось порожньо. Саме ця «безпідставність» часто найважча — немає видимої причини, а отже, ніби й немає права на незадоволення.
Зазвичай за цим стоїть довга історія життя за чужою міркою. Вибір професії, який колись зробили батьки. Стосунки, у які зайшли, бо «час». Спосіб життя, що склався сам собою й ніколи не перевірявся на відповідність вам. Нічого з цього не є помилкою — але в певний момент воно перестає підходити.
У роботі ми повільно розбираємо, де ваше, а де засвоєне. Це не швидкий процес: за роками «треба» власні бажання часто стають нечутними, і спершу доводиться вчитися їх узагалі помічати. Коучингові інструменти тут допомагають перевести розуміння в конкретні кроки, коли до кроків дійде черга.
Окремо дивимося на повторювані сценарії. Якщо третій керівник поводиться однаково або четверті стосунки закінчуються тим самим — справа рідко у випадковості. Зазвичай є внутрішня логіка, яка приводить вас до знайомої точки. Побачивши її, можна почати обирати інакше.
Зміни не обов'язково означають зламати все. Часто достатньо повернути собі авторство — і далі рішення стають простішими.